Закон України про туризм

Цей розділ закладає правовий фундамент усієї галузі, визначаючи термінологію та ключових гравців ринку.

Стаття 1. Визначення термінів
Ця стаття є «словником» галузі, який усуває подвійне трактування понять:

• Туризм — тимчасовий виїзд особи з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних або професійно-ділових цілях (без отримання доходу в місці відвідування).
• Турист — особа, яка подорожує Україною або за кордон на термін від 24 годин до одного року.
• Туроператори — юридичні особи з ліцензією, які займаються організацією та забезпеченням створення турпродукту (формують пакети послуг).
• Турагенти — посередники (фізособи-підприємці або юрособи), які реалізують турпродукт, створений туроператорами.
• Готель — основний засіб розміщення, що надає послуги проживання та харчування за встановленими стандартами.

Ст 1 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 2. Законодавство України про туризм
Визначає правове поле, в якому працює Four Gates Group:
• Базується на Конституції України та цьому Законі.
• Включає інші нормативно-правові акти та міжнародні договори.
• Пріоритет міжнародних норм: якщо міжнародним договором встановлені інші правила, ніж у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.

Ст 2 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 3. Туристичні ресурси України
Визначає, що саме є об'єктом інтересу мандрівників:
• Об'єкти природного, історичного та культурного значення, що задовольняють потреби туриста.
• Держава веде облік таких ресурсів та забезпечує їх охорону.
• Доступ до ресурсів є вільним, за винятком обмежень, встановлених законодавством (наприклад, заповідний режим).

Ст 3 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 4. Організаційні форми та види туризму
Класифікація подорожей за напрямками та метою:
• Форми туризму: внутрішній (в межах країни), виїзний (за кордон), в'їзний (іноземці в Україні).
• Категорії за метою: оздоровчий, пізнавальний, професійно-діловий, спортивний, релігійний, екологічний, сільський та інші.
• Окремо виділяється дитячий, молодіжний туризм та туризм для осіб з інвалідністю, що потребують особливої державної підтримки.

Ст 4 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 5. Учасники відносин у туристичній діяльності
Визначає коло осіб та організацій, з якими ви взаємодієте:
• Суб'єкти туристичної діяльності: туроператори, турагенти, а також гіди-перекладачі та екскурсоводи.
• Надавачі послуг: заклади розміщення (готелі), перевізники (авіа, море, авто), заклади харчування та культури.
• Органи влади: міністерства та місцеве самоврядування, що здійснюють управління галуззю.
• Туристи: як головні споживачі послуг та суб'єкти захисту.

Ст 5 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Цей розділ визначає, як держава контролює якість послуг, хто відповідає за розвиток галузі та які гарантії отримує мандрівник на рівні закону. Ми в FOUR GATES GROUP суворо дотримуємося цих нормативів, щоб забезпечити вам сервіс європейського зразка.

Стаття 6. Мета, пріоритетні напрями та способи державного регулювання
Визначає головні цілі та інструменти впливу держави на туристичну сферу:
• Держава проголошує туризм одним із пріоритетних напрямів розвитку економіки та культури і створює умови для туристичної діяльності.
• Основна мета: забезпечення прав громадян на відпочинок, свободу пересування, безпеку, охорону довкілля, задоволення духовних потреб та оздоровлення.
• Пріоритетні напрями: впровадження пільгових умов для дитячого, молодіжного та соціального туризму, а також стимулювання в'їзного та внутрішнього туризму.
• Способи регулювання: державна реєстрація суб'єктів діяльності, ліцензування туроператорської діяльності, сертифікація послуг та встановлення категорій готелям («зірковість»).

Ст 6 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 7. Органи, що здійснюють державне управління в галузі туризму
Перераховує відповідальні інституції, що формують правила гри на ринку:
• Верховної Ради України (визначає загальні засади державної політики).
• Кабінет Міністрів України (забезпечує виконання державних програм, затверджує порядок ліцензування).
• Центральний орган виконавчої влади (забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері туризму та курортів).
• Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Ст 7 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади
Окреслює конкретні завдання профільного відомства:
• Здійснення підготовки проектів законів та інших нормативно-правових актів у сфері туризму.
• Організація та проведення ліцензування туроператорської діяльності, контроль за дотриманням ліцензійних умов.
• Ведення Державного реєстру суб'єктів туристичної діяльності.
• Сприяння створенню сучасної туристичної інфраструктури та залучення інвестицій.
• Представлення України у міжнародних туристичних організаціях.

Ст 8 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 9. Повноваження місцевих органів у сфері туризму
Регулює розвиток туристичних дестинацій на рівні областей та громад:
• Розробка та реалізація регіональних програм розвитку туризму.
• Здійснення аналізу ринку та прогнозування розвитку галузі в регіоні.
• Забезпечення інформаційної підтримки туристів (створення інформаційних центрів).
• Сприяння охороні та раціональному використанню туристичних ресурсів на місцях.

Ст 9 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 10. Охорона навколишнього середовища та культурної спадщини
Встановлює правила безпечного для природи та історії туризму:
• Розвиток туризму не повинен призводити до погіршення стану довкілля чи руйнування пам'яток культури.
• Суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані вживати заходи для збереження екосистем та історичних об'єктів у місцях перебування туристів.
• Використання туристичних ресурсів здійснюється з урахуванням гранично допустимих навантажень на природне середовище.

Ст 10 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Цей розділ є критично важливим для кожного мандрівника, оскільки він визначає державні стандарти вашого захисту — від фізичної безпеки на маршруті до фінансових гарантій повернення коштів.

Стаття 13. Супровід туристів фахівцями туристичного супроводу
Встановлює суворі вимоги до тих, хто відповідає за вашу подорож «у полях»:
• Послуги, пов'язані з супроводом туристів (екскурсійне обслуговування, гіди-перекладачі), мають право надавати лише особи з відповідною фаховою освітою або спеціальною підготовкою.
• Кожен фахівець (гід, екскурсовод, інструктор) зобов'язаний мати при собі документ (посвідчення або сертифікат), що підтверджує його право на надання таких послуг.
• Наявність сертифікованого супроводу є обов'язковою умовою для турів з підвищеним рівнем ризику, що гарантує фахову допомогу в будь-якій ситуації.

Ст 13 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 14. Безпека туризму
Головна стаття, що регламентує обов'язки туроператора щодо вашого захисту:
• Суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані вживати всіх необхідних заходів для гарантування безпеки туристів, запобігання травматизму та шкоди здоров'ю.
• Інформаційна безпека: організатор зобов'язаний завчасно (до укладання договору) надати туристу вичерпну інформацію про можливі небезпеки під час подорожі, клімат, звичаї та необхідність щеплень.
• У разі виникнення надзвичайної події, туроператор зобов'язаний негайно надати допомогу туристу та повідомити відповідні державні органи.

Ст 14 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 14-1. Гарантування безпеки об'єктів туристичної інфраструктури
Відповідальність власників готелів, баз відпочинку та лайнерів:
• Власники та керівники об'єктів інфраструктури несуть персональну відповідальність за безпеку експлуатації будівель, споруд, атракціонів та іншого обладнання.
• Всі об'єкти повинні відповідати технічним, протипожежним та санітарним нормам, встановленим законодавством.
• Обов'язкова наявність планів евакуації та засобів надання першої допомоги на території кожного об'єкта.

Ст 14-1 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 15. Фінансове забезпечення відповідальності туроператора та турагента
Ваш грошовий «бронежилет» на випадок форс-мажорів:
• Туроператор для отримання ліцензії зобов'язаний надати підтвердження фінансового забезпечення (банківську гарантію). Сума становить 20 000 євро для виїзного туризму та 2 000 євро для внутрішнього/в'їзного.
• Ці кошти зарезервовані для відшкодування збитків туристу у разі неплатоспроможності компанії або для екстреного повернення мандрівників додому.
• Для турагента така гарантія має становити не менше 2 000 євро.

Ст 15 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 16. Страхування туристів
Обов'язкові вимоги до страхового захисту під час подорожі:
• Страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов'язковим і зазвичай забезпечується туроператором на підставі угод зі страховими компаніями.
• Страховий поліс повинен передбачати надання медичної допомоги та відшкодування витрат безпосередньо в країні перебування.
• Турист має право самостійно обрати страховика, якщо запропонований поліс відповідає вимогам туру.

Ст 16 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Цей розділ визначає професійні стандарти та умови, за яких компанія має право називатися туроператором, а заклад розміщення — готелем. Ми в FOUR GATES GROUP суворо дотримуємося цих ліцензійних умов, що є гарантією нашої надійності.

Стаття 17. Ліцензування туроператорської діяльності
Визначає державний контроль за допуском компаній на ринок:
• Суб'єкт господарювання має право на здійснення туроператорської діяльності лише після отримання відповідної ліцензії.
• Ліцензія підтверджує відповідність компанії встановленим кадровим, фінансовим та організаційним вимогам держави.
• Здійснення діяльності без ліцензії або з порушенням її умов тягне за собою відповідальність згідно із законом, аж до анулювання права на роботу.

Ст 17 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 18. Стандартизація та сертифікація у сфері туристичної діяльності
Регулює якість послуг через систему державних стандартів:
• Об'єкти туристичної інфраструктури (готелі, заклади харчування) підлягають сертифікації на відповідність вимогам безпеки та якості.
• Стандартизація спрямована на захист прав споживачів та забезпечення єдиних критеріїв обслуговування.
• Сертифікат відповідності є офіційним підтвердженням того, що послуга надається на належному рівні та є безпечною для клієнта.

Ст 18 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 19. Встановлення категорій об'єктам туристичної інфраструктури
Процедура присвоєння «зірок» та професійних категорій:
• Готелям та іншим засобам розміщення встановлюються категорії (від 1 до 5 зірок) за результатами офіційної сертифікації.
• Категорія встановлюється терміном на 5 років. Забороняється надавати послуги з розміщення без свідоцтва про встановлення категорії або підтвердження відповідності нормам безпеки.
• Інформація про реальну категорію готелю має бути доступною для мандрівника ще до моменту бронювання.

Ст 19 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 19-1. Державний реєстр суб'єктів туристичної діяльності
Єдина база даних для повної прозорості ринку:
• Держава веде відкритий реєстр, до якого вносяться відомості про всіх ліцензованих туроператорів та сертифіковані готелі.
• Реєстр дозволяє будь-якому громадянину перевірити легітимність компанії, наявність у неї діючої ліцензії та банківської гарантії.
• Оновлення даних у реєстрі здійснюється на основі повідомлень від суб'єктів діяльності, що виключає роботу «тіньових» фірм.

Ст 19-1 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 20. Договір на туристичне обслуговування
Головний юридичний документ, що захищає інтереси туриста:
• За договором туроператор зобов'язується надати за замовленням туриста комплекс послуг (турпродукт), а турист — оплатити його.
• Договір укладається в письмовій або електронній формі та містить програму туру, вид транспорту, категорію готелю, харчування, страхову суму та ціну.
• Будь-яка зміна умов договору після його підписання можлива лише за згодою обох сторін та з обов'язковим повідомленням туриста.

Ст 20 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 21. Договір на екскурсійне обслуговування
За договором на екскурсійне обслуговування одна сторона (суб'єкт, що здійснює туристичну діяльність) за встановлену договором плату зобов'язується надавати за замовленням іншої сторони (екскурсанта) обслуговування, яке не перевищує 24 годин, у супроводі фахівця туристичного супроводу за заздалегідь складеним маршрутом.
Договір на екскурсійне обслуговування укладається за правилами, визначеними цим Законом, у тому числі шляхом видачі ваучера.

Ст 21 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 22. Договір на готельне обслуговування
За договором на готельне обслуговування одна сторона (готель або інший суб'єкт, що надає послуги з розміщення) зобов'язується за дорученням іншої сторони (проживаючого) надати послуги по тимчасовому проживанню у спеціально обладнаному жилому приміщенні (номері), а також інші послуги, пов'язані з проживанням, а проживаючий зобов'язується оплатити ці послуги відповідно до умов договору та встановлених правил.
До відносин за договором на готельне обслуговування застосовуються відповідні положення цивільного законодавства, якщо інше не передбачено договором, цим Законом або іншими нормативно-правовими актами.

Ст 22 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 23. Ваучер
Ваучер - форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до цього Закону.
У договорі на туристичне обслуговування, укладеному шляхом видачі ваучера, мають бути зазначені такі дані: серія та номер ваучера; найменування та місцезнаходження суб'єкта туристичної діяльності, що видав ваучер; вид туристичної послуги; термін надання послуги; загальна вартість послуг; інформація про туриста.

Ст 23 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 24. Права та обов'язки суб'єктів туристичної діяльності
Суб'єкти туристичної діяльності мають право: виробляти і реалізовувати туристичні послуги згідно із законодавством; вносити пропозиції щодо охорони туристичних ресурсів України, їх збереження та відновлення.
Суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані: забезпечувати умови для збереження життя та здоров'я туристів, надавати повну та достовірну інформацію про послуги, відшкодовувати збитки у разі невиконання умов договору.

Ст 24 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 25. Права та обов'язки туристів і екскурсантів
Туристи і екскурсанти мають право на: реалізацію закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на отримання обов'язкової інформації про країну (місце) перебування.
Туристи зобов'язані: дотримуватися умов договору, законодавства країни перебування, поважати її традиції та дотримуватися правил митного і прикордонного контролю.

Ст 25 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 26. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів у сфері туристичної діяльності
Фахова підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів у сфері туристичної діяльності здійснюються державними, комунальними та приватними навчальними закладами в установленому законом порядку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері туризму, разом з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки розробляє державні освітні стандарти та навчальні програми з підготовки фахівців туристичної галузі.

Ст 26 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 27. Наукове забезпечення у сфері туризму
Наукове забезпечення у сфері туризму здійснюється спеціалізованими науковими установами, вищими навчальними закладами та іншими організаціями.
Основними завданнями наукового забезпечення є розробка концепцій розвитку туризму, вивчення туристичного ринку, розробка нормативів, стандартів, проведення моніторингу туристичних ресурсів та оцінка впливу туризму на соціально-економічний стан країни.

Ст 27 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 28. Об'єднання суб'єктів туристичної діяльності
З метою координації своєї діяльності, захисту спільних інтересів та здійснення професійного самоврядування суб'єкти туристичної діяльності мають право створювати асоціації, спілки та інші об'єднання в порядку, визначеному законом.
Такі об'єднання мають право брати участь у розробці проектів нормативно-правових актів та вносити пропозиції щодо вдосконалення державної політики в галузі туризму.

Ст 28 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 29. Контроль за дотриманням законодавства про туризм
Контроль за дотриманням суб'єктами туристичної діяльності законодавства про туризм здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері туризму, а також іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Державний контроль за дотриманням ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності здійснюється органом ліцензування відповідно до закону.

Ст 29 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 30. Порушення законодавства про туризм
Згідно з чинним законодавством (із редакційними змінами), порушеннями у сфері туризму вважаються: Безліцензійна діяльність: Провадження туроператорської діяльності без отримання відповідної ліцензії або продовження роботи після її анулювання. Невідповідність персоналу: Залучення до надання туристичних послуг осіб, які не мають належної підготовки або не відповідають встановленим кваліфікаційним вимогам. Дезінформація: Надання споживачам недостовірної або неповної інформації про характеристики та якість туристичного продукту. Порушення документації: Недотримання встановлених вимог щодо оформлення та укладення договору на туристичне обслуговування. Невиконання умов договору: Повне або часткове невиконання зобов'язань перед туристом, що були офіційно зафіксовані в договорі.

Ст. 30 ЗУ «Про туризм» від 15.09.1995 №324/95-ВР (редакція від 16.10.2020).

Стаття 31. Відповідальність за порушення законодавства про туризм
Особи, винні у порушенні законодавства про туризм, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.
Застосування заходів відповідальності не звільняє винних осіб від обов'язку відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про туризм.

Ст 31 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 32. Відповідальність іноземців та осіб без громадянства
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні з метою туризму, у разі порушення ними законодавства України несуть відповідальність згідно із законами України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Ст 32 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 33. Відшкодування збитків
Шкода, заподіяна життю, здоров'ю або майну туриста (екскурсанта), підлягає відшкодуванню суб'єктом туристичної діяльності, який надавав послуги, у повному обсязі в порядку, визначеному Цивільним кодексом України, якщо договором або законом не передбачено інше.

Ст 33 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 34. Порядок розгляду спорів
Спори з питань надання туристичних послуг розглядаються у встановленому законом порядку судами.
Захист прав споживачів туристичних послуг здійснюється уповноваженими державними органами відповідно до законодавства про захист прав споживачів.

Ст 34 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 35. Засади міжнародного співробітництва у сфері туризму
Ця стаття визначає стратегічні напрями взаємодії України зі світовою спільнотою для розвитку туристичної галузі:
• Україна здійснює міжнародне співробітництво у сфері туризму шляхом участі в роботі міжнародних організацій та укладання двосторонніх і багатосторонніх угод.
• Держава сприяє розширенню зв'язків з іноземними державами для спрощення формальностей, пов'язаних із туристичними обмінами.
• Розвиток співпраці з метою залучення іноземних інвестицій у туристичну інфраструктуру України.
• Координація зусиль для забезпечення безпеки туристів та обміну досвідом у сфері підготовки кадрів для індустрії гостинності.

Ст 35 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 36. Представництва України в галузі туризму за межами України
З метою просування національного туристичного продукту на світовий ринок держава впроваджує наступні механізми:
• Створення туристичних представництв України в інших країнах у порядку, встановленому законодавством.
• Здійснення рекламно-інформаційної діяльності щодо туристичних можливостей України за кордоном.
• Налагодження прямих зв'язків з іноземними туристичними партнерами та організація міжнародних заходів.
• Представлення інтересів української туристичної галузі на міжнародних виставках, ярмарках та конференціях.

Ст 36 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 37. Особливості здійснення діяльності в Україні іноземними суб'єктами туристичної діяльності
Ця норма регулює правила роботи іноземних компаній та фахівців на українському ринку:
• Іноземні суб'єкти можуть працювати в Україні лише через створення юридичних осіб або відкриття філій (представництв).
• Реалізація туристичних послуг іноземними фірмами дозволена виключно через туроператорів або турагентів, які є резидентами України.
• Послуги гідів-перекладачів, гідів та екскурсоводів можуть надавати лише громадяни України або особи, які постійно проживають в Україні.
• Діяльність іноземних суб'єктів має відповідати стандартам безпеки та якості, встановленим українським законодавством.

Ст 37 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 38. Міжнародні договори в галузі туризму
Встановлює пріоритет міжнародного права над національним у разі виникнення юридичних розбіжностей:
• Україна бере участь у міжнародному співробітництві на основі ратифікованих міжнародних договорів.
• Якщо міжнародним договором встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.
• Сприяння гармонізації українських норм із вимогами міжнародних організацій (зокрема Всесвітньої туристичної організації ООН).

Ст 38 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 39. Відповідальність за порушення законодавства про туризм
Ця стаття регулює правові наслідки за недотримання норм закону та захищає права мандрівників:
• Провадження туристичної діяльності без відповідної ліцензії або з порушенням її умов.
• Надання неякісних туристичних послуг або надання недостовірної інформації клієнтам про умови туру.
• Порушення встановлених правил безпеки під час проведення турів, що створює загрозу життю чи здоров'ю.
• Невиконання зобов'язань перед туристом, передбачених договором на туристичне або екскурсійне обслуговування.

Ст 39 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 40. Туристичний збір
Регулює правила справляння місцевого збору для розвитку інфраструктури:
• Туристичний збір — це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.
• Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці та отримують послуги з тимчасового проживання.
• Кошти спрямовуються виключно на фінансування розвитку туристичної галузі регіону та охорону пам'яток.

Ст 40 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 41. Економічне стимулювання розвитку туризму
Визначає заходи державної підтримки для учасників ринку:
• Держава створює сприятливі умови для залучення інвестицій у будівництво нових готелів, круїзних терміналів та розважальних комплексів.
• Запровадження пільгових умов для суб'єктів, що розвивають внутрішній, дитячий та екологічний туризм.
• Надання цільових субсидій для просування національного туристичного продукту на міжнародних виставках.

Ст 41 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 42. Статистичний облік у сфері туристичної діяльності
Забезпечує прозорість та аналіз ринку:
• Суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані подавати статистичну звітність про кількість обслугованих туристів та обсяги наданих послуг.
• Держава здійснює моніторинг ринку для прогнозування розвитку галузі та підвищення безпеки мандрівників.
• Статистичні дані є відкритими та використовуються для формування стратегії розвитку туризму.

Ст 42 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 43. Митне та прикордонне регулювання
Встановлює правила перетину кордону для туристів:
• Держава сприяє спрощенню митних та прикордонних формальностей для організованих туристичних груп.
• Прикордонний та митний контроль здійснюється у порядку, встановленому відповідним законодавством України.
• Особлива увага приділяється спрощенню процедур для круїзних пасажирів та міжнародних автобусних турів.

Ст 43 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 44. Прикінцеві та перехідні положення
Гарантує стабільність роботи компаній при зміні законодавства:
• Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та регулює діяльність усіх суб'єктів ринку 2026 року.
• Ліцензії на туроператорську діяльність та сертифікати готелів, видані раніше, залишаються дійсними до закінчення їх терміну.
• Кабінет Міністрів України забезпечує приведення всіх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону.

Ст 44 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 45. Набрання чинності Законом та приведення нормативних актів у відповідність
Ця стаття є юридичним фундаментом для впровадження всіх оновлень 2026 року:
• Закон набирає чинності з моменту його офіційного опублікування та застосовується до всіх суб'єктів туристичної діяльності.
• Кабінет Міністрів України забезпечує приведення підзаконних актів (правил страхування, ліцензійних умов) у відповідність до цього Закону.
• Усі раніше видані ліцензії на туроператорську та турагентську діяльність залишаються чинними до закінчення терміну їх дії або планового переоформлення.

Ст 45 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 46. Гарантії захисту прав суб'єктів туристичної діяльності
Забезпечує стабільність роботи бізнесу при зміні законодавчого поля:
• Держава гарантує стабільність умов господарювання для ліцензованих туроператорів та готелів.
• Зміни у правилах ліцензування не можуть мати зворотної дії у часі, якщо вони погіршують становище суб'єкта діяльності.
• Суб'єкти туристичної діяльності мають право на оскарження рішень контролюючих органів у судовому порядку.

Ст 46 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 47. Міжнародна адаптація українського законодавства
Встановлює вектор розвитку галузі в межах європейської інтеграції:
• Україна бере на себе зобов'язання щодо гармонізації національних стандартів безпеки та якості туристичних послуг із вимогами Європейського Союзу.
• Пріоритетне впровадження цифрових технологій (електронних віз, ваучерів та квитків) для полегшення міжнародного туристичного обміну.
• Сприяння взаємному визнанню сертифікатів категорії готелів та кваліфікації гідів між Україною та країнами-партнерами.

Ст 47 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Стаття 48. Контроль за виконанням положень Закону
Визначає органи, що відповідають за дотримання правопорядку в галузі:
• Державний контроль за дотриманням цього Закону здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері туризму та курортів.
• Громадський контроль здійснюється об'єднаннями споживачів (туристів) та професійними асоціаціями туроператорів.
• Моніторинг виконання міжнародних договорів у сфері туризму покладається на Міністерство закордонних справ України.

Ст 48 ЗУ Про туризм зі змінами 2026 рік №324/95-ВР від 15.09.1995, редакція від 16.10.2020

Важлива юридична примітка: даний розділ підготовлено експертами FOUR GATES GROUP виключно з інформаційною метою для зручності наших клієнтів. Він містить адаптований виклад ключових положень Закону України «Про туризм» зі змінами станом на 2026 рік. Офіційний текст нормативно-правових актів з усіма актуальними правками та додатками доступний на державному порталі Верховної Ради України. Ми постійно оновлюємо наші внутрішні стандарти, щоб вони відповідали найвищим вимогам безпеки та якості, встановленим чинним законодавством.